Архіви

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Для успішного виконання науково-дослідницької роботи необхідно

скласти програму наукового дослідження, яка є чітко спланованим процесом

вивчення актуальних тем і проблем дослідження, розгляду підходів до

дослідження, визначення шляхів їх розв’язання, виконання встановлених

завдань та їх апробування.

Основні етапи виконання наукової роботи:

Перший етап – підготовка до виконання науково-дослідницької роботи:

- вибір теми науково-дослідницької роботи;

- формулювання назви роботи;

- осмислення проблеми дослідження;

- визначення мети і завдання роботи;

- виділення об’єкта та предмета дослідження;

- вибір методів наукового дослідження;

- складання програми та плану роботи.

Другий етап – виконання науково-дослідницької роботи:

а) теоретична частина:

- добір фактичного наукового матеріалу з теми дослідження;

- складання бібліографії;

- аналіз одержаного наукового матеріалу;

- прийняття рішення щодо теми дослідження;

б) практична частина:

 - проведення досліду (експерименту), розробка конструкції;

- обробка та оцінка результатів роботи;

- прийняття рішення та надання рекомендацій за результатами роботи;

Третій етап – написання та оформлення рукопису роботи, тексту доповіді

та тез;

- оформлення ілюстративного матеріалу;

- підготовка та налагодження макетів, моделей, приладів тощо

до демонстрації.

Четвертий етап – захист науково-дослідницької роботи:

- заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

- оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни;

- захист науково-дослідницької роботи.

 

Науково-дослідницька робота учня-члена МАН повинна містити в собі

такі елементи наукової роботи:

тема дослідження відображає основний зміст наукової роботи

і визначається її кінцевим результатом;

мета дослідження вказує на кінцевий результат роботи, на об’єкт

дослідження і шлях досягнення кінцевого результату;

завдання дослідження випливають із аналізу міри вивченості об’єкта

ПІД кутом зору поставленої мети і мінімуму питань, вирішення яких

необхідно для її досягнення;

методика кожного дослідження показує, як слід вирішувати завдання

дослідження згідно ункту його плану;

сутність дослідження – встановлення загальних та виявлення

індивідуальних характеристик досліджуваного об’єкта, систематизація і

обробка даних на основі аналітичного і експериментального досліджень;

результати дослідження – узагальнення одержаних результатів

дослідження і основних закономірних явищ, що вивчаються, у тому числі і

нових;

висновки і рекомендації; висновки включають основні результати

проведеного дослідження, а рекомендації показують шляхи, методи і форми

їх практичного використання.

 

Підготовка до виконання наукової роботи

Підготовка до роботи здійснюється за безпосереднього контролю

наукового керівника, яким може бути як вчитель-предметник, так і вчений-

науковець.

Обов’язки керівника:

- надавати учневі наукову і методичну допомогу (вибір та

формулювання теми роботи, укладання плану виконання роботи, поради

щодо наукових джерел, складання календарного графіка роботи, проведення

консультацій);

- систематично контролювати хід виконання роботи, вносити необхідні

корективи в роботу, оцінювати зміст роботи, робити висновок ЩОДО її

готовності до захисту.

Вибір теми науково-дослідницької роботи

З вибору теми й проблеми розпочинається будь-яка наукова робота.

Це один із найважливіших етапів у підготовці учня до наукової роботи. Він

може обрати тему самостійно або з допомогою наукового керівника.

Наукова робота повинна відповідати таким чинникам:

а) мати новітній характер – краще обирати тему або зовсім нову,

або недостатньо вивчену; новизна роботи характеризується:

- уточненням окремих понять з огляду на нові наукові дані;

- новим підходом у дослідженні явища, процесу (розглядається істотно

нова методика дослідження);

- вирішенням проблем, які не змогли розв’язати попередники;

б) тема дослідження повинна бути актуальною, тобто вказувати на

певну проблему, яка випливає із потреб суспільства і вирішення якої може

бути досягнуто на основі дослідження. Іншими словами, поняття

«актуальність» вміщує корисність і доцільність теми наукової роботи;

в) наукова робота повинна бути оригінальною – носити у собі риси,

не характерні для вже існуючих ідей.

Важливо, щоб слухач займався тематикою, що викликає в нього

особливий інтерес, була близькою до його віку і ґрунтувалась на реальному

матеріалі.

Недоречно пропонувати слухачеві займатися темою, яка має характер

реферату, або такою, що під силу науковим закладам чи науковцям.

Формулювання назви науково-дослідницької роботи

Конкретність та виваженість роботи повинні відображатись у її назві.

Назва повинна бути місткою та максимально лаконічною, точно відповідати

темі роботи, відображати її основну проблематику, вказувати на мету

дослідження та її завершеність.

Поради

Назву роботи не можна подавати у формі запитання.

Не виправдані надто громіздкі та надто короткі назви, тому що вони

позбавлені чіткості формулювання проблеми. Оптимальна для сприйняття

назва повинна знаходитись у межах 3 … 7 компонентів. Відхилення можливі, зважаючи на специфіку галузі наукового дослідження, але не бажані, бо вони ускладнюють діалог автора і адресата.

У назві роботи слід уникати образності, бо вона має зовсім інші функції

в науковому стилі.

Не бажані назви робіт, побудовані з двох частин за принципом родово-

видових взаємин.

Не придатні і назви, які утворені як перелік якихось проблем.

Відсутність конкретики у назві роботи унеможливлює її написання.

Не доречні назви, що починаються словами: «До запитання…», «Деякі

проблеми…», «Особливості…», «З історії…», «Про…», «Дослідження…»,

«Питання…», «Вивчення…».

У назві не повинно бути алогізмів (нелогічність у міркуваннях, викликана порушенням законів логічного мислення)  та мовних недоречностей

(«Контролюючі програми по темі: раціональні дроби і їх властивості.»).

Не треба перевантажувати назву іноземними словами, якщо без них

можна обійтися.

Небажаними є назви, які позбавлені точних і умотивованих термінів.

1.     Що таке наукова робота школяра?

(На прикладі відділення «Технічні науки»)

Сама назва цієї специфічної роботи ховає в собі основні взаємопов’язані

особливості – їх декілька. Виключення хоча б однієї з цих особливостей

унеможливлює здійснення і всієї роботи в цілому.

По-перше, це «робота», тобто трудова діяльність у встановлених часових

межах від початкового моменту до моменту її апробації у конкурсі.

По-друге, робота «наукова», тобто така, яка відповідає принципу науковості.

По-третє, автор цієї роботи – «школяр», тобто вона повинна бути адекватна

підвищеному рівню знань школяра.

1.1. Трудова діяльність

Трудова діяльність не повинна бути марною. Завжди є бажання знати, для

чого вона проводиться, а, отже, вона неодмінно має бути здійснена для

досягнення поставленої мети, і повинна мати суттєвий економічний ефект, абопривести до нового наукового положення (останнє малоймовірно для школяра).

Якщо дистанція для досягнення поставленої мети значна, як це здебільшого і

відбувається, то доводиться робити суворо регламентовані послідовні «кроки» внапрямку до неї. Інакше кажучи, для досягнення поставленої мети доведетьсятакож сформулювати цілу низку задач (кроків), що будуть послідовновирішуватися. Розробка комплексу задач, що розв’язуються послідовно, завждипредставляє значні труднощі і є індивідуальним творчим процесом.

Таким чином, встановлена трудова діяльність не лише забирає час та ресурси

автора, але і концентровано реалізує його розумовий і творчий потенціал.

Ця праця, на секції технічних наук, не зможе бути визнаною за наявності хочаб однієї з наступних обставин:

− якщо вона марна через відсутність корисного ефекту або він незначний;

− якщо вона має розмиті і несуттєві цілі;

− якщо поставлені задачі є некоректними або нездійсненними;

− якщо для здійснення роботи потрібно більше часу, ніж це відведено

терміном до моменту подання її на конкурс.

1.2. Науковість

Встановлена робота має відповідати принципу науковості, який визначає

використання спеціальних наукових методів.

Одним з наукових методів є аналітичне дослідження за допомогою

створених автором математичних, або фізико-математичних моделей. Реалізаціяцих моделей учнем може бути проведена або математичним аналізом отриманихвиразів, або проведенням чисельних експериментів за допомогою комп’ютерноїматематики – що найбільш ймовірно для нього. В деяких випадках роботу можнадоповнити системним аналізом – науковим методом пізнання, що являє собоюпослідовність дій зі встановлення структурних зв’язків між змінними абоелементами досліджуваної системи.

Метод математичного моделювання не завжди дає правдиву фізичну картину

явища, внаслідок неминучих спрощень в ньому. Тому його застосування

передбачає перевірку результатів шляхом спеціально розроблених експериментів.

Другим науковим методом, що може бути застосований, є експериментальне

дослідження. Таке дослідження проводиться в декілька стадій.

- На першій стадії слід розробити програму і методику експериментів,

підібрати доступний і відповідний інструментарій, а, якщо це потрібно,

виготовити коректну (фізично або геометрично подібну) модель явища за

урахуванням теорії подібності.

- На другій стадії, безпосередньо при проведенні експериментів, всі отримані

дані документуються у вигляді зведених таблиць в журналі спостережень.

- На третій стадії експериментальних досліджень використовуються

математичні методи для аналізу отриманих результатів. При цьому будуютьсярегресивні криві (РЕГРЕСІЯ [regression] – залежність середнього значення будь-якої експериментальної величини від деякої іншої величини), визначається радіусрозсіювання значень експериментальних величин (дисперсія). Побудоварегресивної кривої в межах середніх значень експериментальних точокназивається інтерполяцією, а за цими межами – екстраполяцією досліджуваногопроцесу (екстраполяція – передбачення поведінки розглянутої системи за межамизнайомого в експериментах діапазону зміни змінної величини).

Само по собі зрозуміло, що авторська конкурсна наукова робота повинна

відповідати вимогам новизни. Якщо при перевірці роботи комісія викриє

конкурсанта в плагіаті, то робота з конкурсу вилучається, а конкурсант

позбавляється права брати участь у наступних конкурсах МАН.

У тих випадках, коли в роботі використовуються праці інших авторів,

неодмінно в тексті робляться посилання на запозичену інформацію з відомих

публікацій. Список публікацій, на які зроблені посилання, повинен міститись

наприкінці роботи.

1.3. Нівелювання роботи під можливості школяра

Подана на конкурс робота виконується школярем, як автором, а науковий

керівник коригує і спрямовує його дії. Але це також означає, що математичнийапарат, який застосовується в роботі, апріорі відповідає рівню «просунутого»школяра, але ніяк не рівню кандидата чи доктора фізико-математичних наук.

А от комп’ютери, програми до них, інструментарій, необхідний для

проведення експериментів, прилади контролю навіть краще запозичувати в

науково-дослідному інституті або лабораторії. Можливості самого школяра у

виборі інструментальної бази завжди дуже обмежені.

Таким чином, задачі, які ставляться в роботі, мають бути здійсненні самим

автором роботи – школярем.

Науковий керівник роботи повинен забезпечити науково-педагогічну та

навчальну функції при підготовці роботи його підопічного школяра.

 

2.Як вибрати тему наукової роботи, щоб не прогадати?

Перемога на конкурсі МАН складається з декількох складових. По-перше, це

перемога в теоретичній, «олімпіадній» частині конкурсу. По-друге, це перемогароботи в попередньому заочному турі її оцінювання. По-третє, це доповідь, в якіймають проявитися вміння вразити публіку своєю ідеєю, вміння переконати її всвоїй правоті, в необхідності і корисності запропонованого науково-технічногорішення. Практика показує, що слабкість конкурсанта в будь-якій окремо взятійчастині конкурсу веде до його неминучого віддалення від призових місць. Такимчином, конкурс наукових робіт МАН нагадує спортивне багатоборство.

Отже підготовка майбутнього переможця конкурсу полягає у тісній співпраці

як зі своїм шкільним керівником, так і з науковим керівником роботи. Під

керівництвом першого доведеться вирішити безліч шкільних завдань, щоб набутистійких навичок – і це школяреві добре знайоме. А під керівництвом іншого –чекає тривала й кропітка робота над усіма етапами створення наукової роботи – іце для школяра, за рідкісним винятком, вперше.

Це може здатися дивним, але переважно майбутній успіх роботи залежить від

вибору теми і напряму наукового пошуку за нею. Саме тому до вибору теми слідставитися дуже серйозно, а, якщо так, то треба приділити цьому стільки часу,скільки знадобиться. Невдалі теми робіт «відсіваються» вже на першому,міському етапі конкурсу. Можна самому відчути, чи вдало вибрано тему, якщоподумки поставити себе на місце членів журі…

Зарахування учнів до Івано-Франківської Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради проводиться із 1 по 15 вересня і може здійснюватися упродовж навчального року (у міру закінчення комплектування секцій, груп та інших творчих об’єднань) за їхнім бажанням і за згодою (поданою на ім’я директора заявою) батьків або осіб, які їх замінюють.

У конкурсі-захисті наукових робіт беруть участь школярі 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учні, вихованці, слухачі (до 18 років) позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих І-ІІ рівня акредитації навчальних закладів, які активно займаються науково-дослідницькою діяльністю.

У конкурсі також можуть брати участь учні 8 класів за умови виконання ними випробувань із базових дисциплін за програмами 9 класу.

Учасник конкурсу-захисту може брати участь у декількох наукових секціях за умови подання відповідної кількості науково-дослідницьких робіт за напрямами цих секцій і написання контрольних робіт із базових дисциплін відповідних секцій.

Кількість учасників І (міського) етапу конкурсу-захисту не обмежується.

У ІІ (обласному) етапі конкурсу-захисту беруть участь учасники, які  посіли І місце за підсумками І (міського) етапу конкурсу-захисту у відповідних секціях.