Перед захистом потрібно:

1. Дізнатися, хто буде в журі (особливо коли робота має наліт ідеологічності, що часто трапляється в літературознавсті). Не дражніть журі, воно завжди праве. А от якщо це прихильники тих самих ідей, що в роботі, вам тільки на користь.

2. Написати виступ відповідно до норми часу. Він має бути точним і лаконічним. Будьте готові до того, що кількість часу уріжуть вдвічі, щоб учень не викреслював у судомах потрібне. Краще підготувати два виступи – стислий та повний, і спробувати їх комбінувати. Кожна теза виступу повинна мати номер, який збігається в обох варіантах.

3. Вивчити виступ напам’ять (учневі). Листочок – щонайменше несолідно для юного науковця, а от розповідь – ще один пункт «піару». Але це має бути не тараторіння визубреного тексту, а свідома мова впевненої і абсолютно компетентної у власній темі людини.

4. Прочитати вивчений виступ перед дзеркалом вголос як мінімум тричі. Виявити всі складності вимови і ліквідувати їх. Це передусім слова, довші за три склади (не намагайтеся вразити іноземними термінами, то моветон) і речення, довші за півтора рядки. В ситуації підвищеного нервового напруження спіткнутися можна на рівному місці, а „невимовний” виступ – яма самому собі.

5. Прорахувати час: на якій хвилині починаються тези, висновки. Час потрібно рахувати, як у голлівудському бойовику – по секундах. Краще розповісти швидше, але без тараторіння.

6. Дізнатися, як визначають порядок виступів. Якщо за алфавітом, а у вашого учня прізвище Яковенко, то після прослуховування 25-ти учасників журі буде дрімати і навряд чи оцінить виступ.

Виступ повинен містити:

1. Короткий переказ вступу з усіма його пунктами (новизна, актуальність, дослідники, предмет, об’єкт, мета тощо).

2. Короткий тезовий виклад змісту. Гасло – „дорожче себе продати”, тобто розповідати потрібно не про об’єкт дослідження, а про власні здобутки у розкритті теми: що зробив учень? що нового він відкрив? які перспективи?

3. Короткі висновки.

Під час виступу: не хвилюватися, дивитися в очі колегам і журі. Говорити коротко і впевнено. Пам’ятати, що більше семи речень людська пам’ять не опрацьовує, тому кожна думка має вміститися в цей об’єм. Не боятися збитися – текст виступу має лежати перед очима й учневі пробачать заглядання туди. Звернути увагу на фрази, що членують виступ і активізують увагу: „як показало дослідження”, „коротко повторимо хід думки”, „підіб’ємо висновки” тощо.

Типові труднощі:

[!] Журі, яке спить. Якщо виступ уже 20-й і далі – навряд чи вас почують повністю. Для протидії запасіть кілька „будильників” – прийомів активізації уваги журі та залу. Це можуть бути музична демонстрація, сценічна декламація учня. Його завдання – розбудити всіх.

Якщо журі починає нудьгувати, то у Вас є ще один козир „у рукаві” – скорочений варіант виступу. Учень змінює стиль, швидко й активно закінчує доповідь, – це може поліпшити її емоційний „шлейф”.

[!] Перебивання на кшалт „закінчуйте!” буває, коли вичерпано ліміт часу, або коли журі вирішило, що треба швидше закінчувати. І ось фраза пролунала, а доповідач – тільки на середині. Вирішення просте: гучно лунає сакраментальна фраза: „Отже, зробимо короткі висновки” і в учня є як мінімум півтори хвилини, коли його слухають. За цей час він повинен встигнути довести до кінця останню думку (30 секунд = 2 речення) і зробити висновки (1 хвилина = 5 речень).

[!] Технічні проблеми. Треба поставити пісню, а нема магнітофона чи CD-плеєра тощо. Тому: ніколи не сподівайтеся на проектор (його або не буде, або електрику вимкнуть, або розетки не такі, або ще щось). Якщо є графічні ілюстрації, майте на увазі: час розвішування їх на дошці і знімання, а також відповідна біганина по аудиторії може роздратувати журі, тому краще обійдіться силою слова. Демонстрація „з рук” виглядає несолідно. Дошки, до речі, може й не бути (коли виступи відбуваються в залі). Для музики майте з собою плеєр і маленькі активні комп’ютерні колонки – це застрахує від злого випадку, а також звеселить. Презентації у PowerPoint – це непогано, але знову-таки – достатньо дрібнички і все піде шкереберть.

Запитання журі. Їх мета – з’ясувати, чи насправді учень писав роботу (випадки учительського писання, чи навіть учительського списування – близько 40-50 відсотків робіт, і журі про це відомо).

Запитання можна умовно поділити на три групи: до тексту, методології і списку літератури.

1. Запитання до тексту. Це найчастіше прості „зачіпки” типу: „що ви маєте на увазі, вживаючи термін…?” І якщо робота під зав’язку напхана „екзистенціалізмами”, „симулякрами” та „інтенціоналами”, будьте певні – спитають усе. Більше того, можуть спитати про доречність вживання термінології. Полюбляють поцікавитися знанням імен та доробків учених, на яких посилається учень (особливо коли їх багато і вони гучні).

2. До методології. Це питання типу „якими методами літературознавчого аналізу ви користувалися під час написання роботи?”. Проінструктуйте учня.

3. Запитання до списку літератури – невичерпне джерело конфузу учнів і розваги для журі. Не секрет, що більшість списків містять чимало книжок, яких ні учень, ні вчитель в очі не бачили. І запитання „наугад”: „а про що йдеться в цьому дослідженні?” згубило чимало здібних юних науковців. Будьте уважними – не пишіть у списку зайвого, добре вичитуйте. Особлива увага приділяється правильному оформленню, не полініться тричі його вичитати.

Для запитань, відповідь на які невідома, є набір стандартних „відчіпок”: „Цей аспект проблеми не входить до об’єкту дослідження”, „На жаль, час виступу не дав можливості розкрити це питання, але воно описане в роботі”, „На жаль, регламентований обсяг роботи не дав можливості розкрити всі сторони цієї багатогранної проблеми” тощо.

Питання з залу – це найчастіше скромні спроби „завалити” конкурента. Їх потрібно повертати собі на користь і використовувати відповідь для точнішого розкриття своїх тез.

Особливу увагу слід звернути на етикет виступу – від зовнішнього вигляду до формул ввічливості. Нагадаємо: «Високоповажний пане(і) голово журі, вельмишановні члени журі, шановні керівники команд, любі колеги! Вашій увазі пропонується дослідження на тему….»; «Дякую за запитання….», «Дякую за увагу…» тощо. Взагалі, емоційне враження від виступу – це 49 відсотків оцінки.

Успіхів вам!

Захист наукової роботи

Захист наукового дослідження – завершальний етап конкурсу наукових робіт учнів в системі МАН України.

На основі  положення «Про проведення Всеукраїнського  конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії  наук України» під час захисту досліджень оцінюється:

-         аргументоване доведення наукової проблеми;

-         чіткість,  логічність, лаконізм викладення матеріалу;

-         загальна ерудиція і грамотність;

-         використання наукової термінології;

-         вільне володіння матеріалом дослідження;

-         культура мовлення під час  виступу;

-         повнота, вичерпність відповідей;

-         якість та доцільність використання наочних матеріалів дослідження (схеми,  таблиці, діаграми, мультимедійний супровід тощо);

-         активна кваліфікована участь у дискусії.

Готуючись до виступів, у школярів зазвичай виникає низка запитань:

-         як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її  більш ясною;

-         яким чином розподілити матеріал доповіді;

-         як використати наявні факти й аргументи.

 Поради для доповідачів-членів МАН:

1. Доповідь має бути короткою та чіткою.

2. Завдання доповідача переконати слухачів, довести свої головні тези.

3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над таким:

-         якою бачиться вам структура вашого виступу;

-         які думки та почуття хочете ви  викликати у слухачів;

-         які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби) залучення уваги слухачів ви використаєте у своїй промові;

-         які приклади з творів літератури чи інших видів мистецтв ви включите у свій виступ;

-         стежте  за правильністю мовлення під час виступу,  звертайте увагу на плеоназми (мовленнєва надмірність), тавтологію (повторення спільнокореневих слів), невиправдане використання вставних зворотів та речень, слів-паразитів, мовленнєвих штампів.

Готуючи доповідь, слід  також мати на увазі, що за 10 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 4 – 5 сторінок друкованого тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

Одна з важливих проблем роботи над доповіддю – композиційне оформлення майбутньої промови.

Воно може містити такі елементи композиції:

-         вступ;

-         з’ясування предмета дослідження;

-         викладання матеріалу;

-         підтвердження його конкретними прикладами, фактами;

-         висновки.

Доцільно звернути увагу,  що  для того, щоб  головна думка  була сприйнята правильно і чітко, необхідна своєрідна «підготовка», «входження» слухачів в тему дослідження, постановка проблеми. Цьому слугує початок  доповіді. Його мета  - настроїти слухачів на сприйняття доповіді,  оволодіти увагою аудиторії. Тому  розпочинати свій виступ доцільно з звернення до всіх слухачів, яке може бути  представлено у такій формі: «Поважні члени журі конкурсу-захисту наукових робіт, шановні учні, учителі, усі присутні! Дозвольте запропонувати вашій увазі основні результати  наукового дослідження на тему: «………».

Слід звернути увагу, що завдання висновків закріпити проголошену думку, зв’язати початок і кінець виступу, підсумувати висловлене. Наприкінці виступу доречним буде  подякувати усім присутнім за увагу.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи

з обдарованими дітьми

 1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

 3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

 5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

 7. Володіти почуттям гумору.

8. Мати живий та активний характер.

 9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

 11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

 13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам’ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу – учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з’являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам’ятай, що учень ”…це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити” (К.Д.Ушинський).

Поради педагогічним працівникам:

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини ”вундеркінда”. Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей – звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Форми й методи роботи з обдарованими школярами

 Удосконалити навчально-виховний процес з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагає насамперед періодичність проведення олімпіад з основ наук, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, конкурсів-знавців, інтелектуальних аукціонів, змагань, ігрових тренінгів, семінарів, інтелектуальних марафонів тощо. У кожній школі розробити концепцію розвитку творчої особистості.

 Провести спільно з психологом діагностику учнів за параметрами моделі творчої обдарованості.

 Організувати роботу учнівського наукового товариства в кожній школі, розробити його положення, залучити обдарованих учнів до написання та захисту наукових робіт.

 Рекомендуємо проводити в школах конкурси на кращого учня школи; кращого учня напряму; кращого учня паралелі; кращого учня класу, образотворчого, музичного напряму.

 Спробуйте створити в школі власний стипендіальний фонд.

 Доцільно проводити щомісяця для учнів старших класів пізнавальні, комп’ютерні, дидактичні ігри, турніри кмітливих, вікторини з предметів. Елементи змагання, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей, творчій активності, залучають учнів до життя. Також доцільно практикувати такі нові форми економічної підготовки, як ділові ігри. Гра ставить школярів в активну суб’єктивну позицію. Школярі – дійові особи ділової гри, від них залежить результат, їм приймати остаточне рішення в нестандартних ситуаціях.

 У роботі з обдарованими дітьми можуть бути використані такі форми навчання: індивідуальні, фронтальні (дискусії, семінари, дебати, організаційно-діяльнісні ігри, рольові ігри), групові (парні, постійні групи зі зміною функцій, груповий поділ класу з однаковими завданнями, з різним завданням, із загальними звітом кожної групи перед усім класом). Особливою популярністю серед обдарованих дітей користуються дискусійні форми (симпозіуми, дебати. Круглі столи, невеликі сесії, ділові бесіди типа інтерв’ю, шкільні лекції, семінарські заняття). Ці форми дають можливість учням р озвинути власні риторичні здібності, опанувати методику дискусії, удосконалювати вміння висловлюватися та спілкуватися.

Для успішної роботи з обдарованими дітьми вчителеві потрібно:

 1. Використовувати у своїй роботі систему пошуку обдарованих і талановитих дітей.

 2. Виявляти здібності учнів за такими параметрами:

 • характеристика уваги;

 • особливості мислення;

 • характеристика пам’яті;

 • особливості темпераменту з урахуванням їх в організації навчальної діяльності.

 3. Внести зміни до поурочних і тематичних планів, де передбачалась би цілеспрямована робота з кожною обдарованою дитиною.

 4. Використовувати на уроках мотиваційні установки, які орієнтують учнів на навчання ”хочу все знати”, а не ”хай мене навчать”.

 5. Практикувати на уроках самостійні творчі завдання, роботи пошукового характеру.

 Поєднати навчальні знання з науковим пізнанням: науковим пошуком істини, експериментуванням, спостереженням у природі, синтезом і аналізом природних явищ.

  Усков Віктор, випускник УГ № 1-2013р. (секція хімії, базова дисципліна – хімія, керівник – Дмитро Мельник) – І місце;

Репетило Ірина, випускниця УГ № 1-2013р. (секція медицини, базова дисципліна – біологія, керівник – Марія Мельник) – ІІ місце;

Сиротюк Богдан, випускник НВК «Школа-гімназія № 3»-2013р. (секція гідрології, базова дисципліна – географія, керівник – Ольга Яремко) – ІІІ місце.

Відбулася загальноміська установча сесія для слухачів та дійсних членів міської Малої академії наук та наукових товариств закладів освіти Івано-Франківської міської ради

Відповідно до плану роботи управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міськоїради 18 жовтня 2013 року в актовій залі Міського Центру науково-технічної творчості учнівської молоді (вул.В.Івасюка, 38а) відбулася загальноміська установча сесія для слухачів та дійсних членів міської Малої академії наук та наукових товариств закладів освіти Івано-Франківської міської ради.

       Учні-члени МАНУМ та їхні наставники зібралися на спеціальну установчу сесію, щоб отримати поради щодо обрання теми, підготовки та написання науково-дослідницької роботи та її захисту на конкурсі МАН.

       Установча сесія, яку проводила директор Івано-Франківської Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради Ірина Загрійчук, проходила у три етапи і відбулася для слухачів та дійсних членів міської Малої академії наук, які займаються у 24 секціях 11 наукових відділень: відділення «Економіки» (секції економічних теорій, макроекономіки та мікроекономіки), «Хімії та біології» (секції зоології та ботаніки, медицини, психології, хімії) ; відділення «Науки про Землю» (секції географії та ландшафтознавства, гідрології); «Технічні науки» (секції екологічно безпечних технологій та ресурсозбереження, науково-технічна творчість та винахідництво (архітектура і дизайн), «Комп’ютерних наук» (секції технології програмування), «Математика» (секція математики), «Фізики та астрономії» (секції теоретичної фізики, експериментальної фізики); відділення «Літературознавство, фольклористика, мистецтвознавство» (секції української літератури, мистецтвознавства); «Мовознавства» (секції української мови, англійської мови, німецької мови, французької мови); «Філософії та суспільствознавства» (секції правознавства, теології); «Історії» (секції історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства).

       Перед учнями та їхніми наставникамиз привітальним словом та методичними рекомендаціями щодо підготовки і написання науково-дослідницької роботи, специфіки наукових досліджень та захисту роботи на конкурсі МАН виступив Артур Сіренко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, керівник секції зоології та ботаніки Івано-Франківської МАНУМ.

       Також перед слухачами Малої академії наук учнівської молоді міста Івано-Франківська виступили Іван Бойко, методист Івано-Франківської Малої академії наук, Богдан Грицишин, старший викладач психології, керівник секції психології МАНУМ та Богдан Максимець, кандидат політичних наук, історик, керівник секції історії України Івано-Франківської МАНУМ.

       Установча сесія для юних науковців та їхніх наставників пройшла на високому рівні: присутні керівники секцій обмінялися досвідом роботи в Малій академії наук учнівської молоді, обговорили вимоги до оформлення та структури науково-дослідницької роботи; учні-члени Івано-Франківської МАНУМ отримали групові та індивідуальні консультації щодо вибору тематики майбутніх досліджень в різних галузях науки, техніки, мистецтва, методики та підготовки до оцінювання знань з базових дисциплін.

Відбулося урочисте відкриття нового навчального року

в Малій академії наук учнівської молоді міста Івано-Франківська

28 вересня 2013 року в актові залі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулося святкове дійство – урочисте відкриття нового навчального року в Малій академії наук учнівської молоді міста Івано-Франківська.

Організатором урочистостей була адміністрація Івано-Франківської Малої академії наук учнівської молоді міста Івано-Франківська.

В актовій залі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника панував дух науки, завдяки чому організаторам вдалось створити для присутніх справжнє свято. Свято знань, обдарованості, мистецтва, почуття гордості за здійснене та впевненості у майбутніх звершеннях.

А що ж найкраще зігріває душу в таку урочисто-святкову мить, як не теплі слова привітання, щира пісня, веселі, дружні жарти?!

На початку свята зі словами привітання та Божим благословенням звернувся до усіх присутніх ієрей та прес-секретар Івано-Франківської УГКЦ о.Юрій Трухан, який вручив директорові Івано-Франківської Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради Ірині Загрійчук вітальну грамоту від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Преосвященного Кир Володимира Війтишина з нагоди початку нового навчального року в Малій академії наук учнівської молоді міста Івано-Франківська.

На свято з нагоди початку нового навчального року в Івано-Франківській  Малій академії наук учнівської молоді  завітали почесні гості:
         Світлана Уварова, вчитель-методист з історії та правознавства, відмінник освіти України, володар медалі імені В.Сухомлинського, заступник начальника управління освіти і науки;

Олег Білорус, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології, начальник науково-дослідної частини Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;

Марія Клепар, професор, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України.

Кожен із гостей привітав юних науковців, керівників секцій, батьків, учителів (а їх у залі зібралося чимало) із початком нового навчального року в міській Малій академії наук учнівської молоді, побажав нових відкриттів та високих досягнень у різних галузях наук.

Від колишніх вихованців  Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківська до учасників свята звернулася із привітальним словом Левандівська Ольга, випускниця МАНУМ 2013 року, студентка Івано-Франківського національного медичного університету.

Вітання від батьків передала юним науковцям Франків Анна Миколаївна, мама учня 11 класу СШ № 11 Франківа Олександра, який займається у секції фізики Івано-Франківської МАНУМ.

Директор Івано-Франківської Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Ірина Загрійчук виступила з ґрунтовною доповіддю про роботу Малої академії наук учнівської молоді міста Івано-Франківська у 2012-2013 навчальному році, окреслила  плани і завдання МАНУМ на майбутнє, розповіла про очікувані результати від діяльності секцій та відділень Малої академії наук з обдарованою і талановитою молоддю міста Івано-Франківська.

Ірина Загрійчук зазначила, що ключова роль у вихованні юних дослідників належить педагогічним і науково-педагогічним працівникам МАНУМ.  Цьогоріч Івано-Франківська Мала академія наук учнівської молоді розпочала свою роботу в оновленому складі, з обдарованою молоддю міста Івано-Франківська працюють висококваліфіковані педагоги і науковці.

Налагоджена співпраця і підписані угоди з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Івано-Франківським національним медичним університетом, Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу. Юні науковці та дослідники мають змогу займатися на кафедрах, спілкуватися із науковцями, проводити досліди та експерименти у наукових лабораторіях.

Директор МАНУМ представила усіх керівників секцій та відділень, які працюватимуть на базі Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради у 2013-2014 навчальному році, наголосивши, що структура Івано-Франківської МАНУМ у цьому навчальному році складається із 24 секцій, 41 групи, 11 наукових відділень, де займаються 285 учнів-членів МАНУМ.

Прекрасної атмосфери святу додали музичні вітання, які подарували усім присутнім вихованка секції хімії (керівник Любов Рублик) Софія Червінська; Богдан Грицишин, керівник секції психології, старший викладач; учень 7 класу ЗШ № 18 Євген Лебідь.

Свято підготували і провели Надія Двилюк, керівник секції англійської та німецької мови Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради, магістр філології;

Владислав Загрійчук, учень 10 класу СШ № 11, слухач секції медицини Івано-Франківської МАНУМ;

Ірина Загрійчук, директор Івано-Франківської МАНУМ, керівник секції української мови.

Урочисте відкриття нового навчального року в міській Малій академії наук учнівської молоді пройшло у щирій атмосфері. Хочеться вірити, що гарний початок навчального року послужить відправною точкою на шляху подальшої розбудови та розквіту Малої академії наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради.