Архіви

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Для успішного виконання науково-дослідницької роботи необхідно

скласти програму наукового дослідження, яка є чітко спланованим процесом

вивчення актуальних тем і проблем дослідження, розгляду підходів до

дослідження, визначення шляхів їх розв’язання, виконання встановлених

завдань та їх апробування.

Основні етапи виконання наукової роботи:

Перший етап – підготовка до виконання науково-дослідницької роботи:

- вибір теми науково-дослідницької роботи;

- формулювання назви роботи;

- осмислення проблеми дослідження;

- визначення мети і завдання роботи;

- виділення об’єкта та предмета дослідження;

- вибір методів наукового дослідження;

- складання програми та плану роботи.

Другий етап – виконання науково-дослідницької роботи:

а) теоретична частина:

- добір фактичного наукового матеріалу з теми дослідження;

- складання бібліографії;

- аналіз одержаного наукового матеріалу;

- прийняття рішення щодо теми дослідження;

б) практична частина:

 - проведення досліду (експерименту), розробка конструкції;

- обробка та оцінка результатів роботи;

- прийняття рішення та надання рекомендацій за результатами роботи;

Третій етап – написання та оформлення рукопису роботи, тексту доповіді

та тез;

- оформлення ілюстративного матеріалу;

- підготовка та налагодження макетів, моделей, приладів тощо

до демонстрації.

Четвертий етап – захист науково-дослідницької роботи:

- заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

- оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни;

- захист науково-дослідницької роботи.

 

Науково-дослідницька робота учня-члена МАН повинна містити в собі

такі елементи наукової роботи:

тема дослідження відображає основний зміст наукової роботи

і визначається її кінцевим результатом;

мета дослідження вказує на кінцевий результат роботи, на об’єкт

дослідження і шлях досягнення кінцевого результату;

завдання дослідження випливають із аналізу міри вивченості об’єкта

ПІД кутом зору поставленої мети і мінімуму питань, вирішення яких

необхідно для її досягнення;

методика кожного дослідження показує, як слід вирішувати завдання

дослідження згідно ункту його плану;

сутність дослідження – встановлення загальних та виявлення

індивідуальних характеристик досліджуваного об’єкта, систематизація і

обробка даних на основі аналітичного і експериментального досліджень;

результати дослідження – узагальнення одержаних результатів

дослідження і основних закономірних явищ, що вивчаються, у тому числі і

нових;

висновки і рекомендації; висновки включають основні результати

проведеного дослідження, а рекомендації показують шляхи, методи і форми

їх практичного використання.

 

Підготовка до виконання наукової роботи

Підготовка до роботи здійснюється за безпосереднього контролю

наукового керівника, яким може бути як вчитель-предметник, так і вчений-

науковець.

Обов’язки керівника:

- надавати учневі наукову і методичну допомогу (вибір та

формулювання теми роботи, укладання плану виконання роботи, поради

щодо наукових джерел, складання календарного графіка роботи, проведення

консультацій);

- систематично контролювати хід виконання роботи, вносити необхідні

корективи в роботу, оцінювати зміст роботи, робити висновок ЩОДО її

готовності до захисту.

Вибір теми науково-дослідницької роботи

З вибору теми й проблеми розпочинається будь-яка наукова робота.

Це один із найважливіших етапів у підготовці учня до наукової роботи. Він

може обрати тему самостійно або з допомогою наукового керівника.

Наукова робота повинна відповідати таким чинникам:

а) мати новітній характер – краще обирати тему або зовсім нову,

або недостатньо вивчену; новизна роботи характеризується:

- уточненням окремих понять з огляду на нові наукові дані;

- новим підходом у дослідженні явища, процесу (розглядається істотно

нова методика дослідження);

- вирішенням проблем, які не змогли розв’язати попередники;

б) тема дослідження повинна бути актуальною, тобто вказувати на

певну проблему, яка випливає із потреб суспільства і вирішення якої може

бути досягнуто на основі дослідження. Іншими словами, поняття

«актуальність» вміщує корисність і доцільність теми наукової роботи;

в) наукова робота повинна бути оригінальною – носити у собі риси,

не характерні для вже існуючих ідей.

Важливо, щоб слухач займався тематикою, що викликає в нього

особливий інтерес, була близькою до його віку і ґрунтувалась на реальному

матеріалі.

Недоречно пропонувати слухачеві займатися темою, яка має характер

реферату, або такою, що під силу науковим закладам чи науковцям.

Формулювання назви науково-дослідницької роботи

Конкретність та виваженість роботи повинні відображатись у її назві.

Назва повинна бути місткою та максимально лаконічною, точно відповідати

темі роботи, відображати її основну проблематику, вказувати на мету

дослідження та її завершеність.

Поради

Назву роботи не можна подавати у формі запитання.

Не виправдані надто громіздкі та надто короткі назви, тому що вони

позбавлені чіткості формулювання проблеми. Оптимальна для сприйняття

назва повинна знаходитись у межах 3 … 7 компонентів. Відхилення можливі, зважаючи на специфіку галузі наукового дослідження, але не бажані, бо вони ускладнюють діалог автора і адресата.

У назві роботи слід уникати образності, бо вона має зовсім інші функції

в науковому стилі.

Не бажані назви робіт, побудовані з двох частин за принципом родово-

видових взаємин.

Не придатні і назви, які утворені як перелік якихось проблем.

Відсутність конкретики у назві роботи унеможливлює її написання.

Не доречні назви, що починаються словами: «До запитання…», «Деякі

проблеми…», «Особливості…», «З історії…», «Про…», «Дослідження…»,

«Питання…», «Вивчення…».

У назві не повинно бути алогізмів (нелогічність у міркуваннях, викликана порушенням законів логічного мислення)  та мовних недоречностей

(«Контролюючі програми по темі: раціональні дроби і їх властивості.»).

Не треба перевантажувати назву іноземними словами, якщо без них

можна обійтися.

Небажаними є назви, які позбавлені точних і умотивованих термінів.